Це корисно знати!

1.Як підготувати дитину до школи.

2.Кілька правил коли малюка не можна віддавати до дитячого садка, або трохи зачекати.

3.Йдемо в дитсадок.

   Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

   А в дошкільному віці виникають поки тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і своєю діяльністю, достатній рівень розумового розвитку і розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і звичайно, знань, умінь і навичок необхідних для шкільного навчання.

   Що можна і чого не можна робити до школи?

                                                          Зовсім не слід:

- змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;

-  оцінювати все, що робить малюк, так, як оцінюється діяльність учня;

- "проходити" з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.                                         Необхідно:

- прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте; - навчити її долати труднощі, планувати свої дїї, цінувати час. Учити дитину слухати і чути отчуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути  реально оцінювати свої дії і досягнення.   Світогляд дитини, знання, які вона має про довкілля, від найближчих його явищ, які вона безпосередньо засвоїла і до подальших, які засвоїла, коли пощастило подорожувати з батьками, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, книжок, радіо, телевізора, інтернета, від друзів тощо: - що знає дитина про себе (прізвище, ім'я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця, видатні люди).

- що знає про явища природи: пори року, їх послідовність (яка пора року настане після літа, а яка після весни, назвати всі по порядку), місяці кожної пори року, їх загальна кількість і послідовність; дні тижня, частини доби;про Сонце, дощ, сніг, урожай, що таке борошно, цукор і як їх роблять, із чого роблять хліб;

- що знає дитина про світ;

- улюблені книжки, музика, вірші, казки, опвідання, письменники, художники, композитори;

- що знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вилиці - за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди;

- що знає дитина просучасну техніку, транспорт. Перш, ніж почати читаи, дитина повинна навчитися слухати, із яких звуків складається  слово, яке вона промовляє. Вона повинна навчитися робити звуковий аналіз слів.

                                                                     

1. У сім’ї з’явилося немовля, якому тепер потрібно більше уваги і у мами тепер обмаль часу на його старшого брата чи сестру. Якщо за таких обставин відвести дитину до дитячого садка, вона відчуватиме себе непотрібною, вирішить, що її намагаються позбутися через те, що тепер любитимуть не її, а нового маленького члена сім’ї. Така ситуація лише ускладнить входження малюка в групу дитячого садка. До народження братика чи сестрички дитину взагалі треба готувати заздалегідь, пояснюючи, що немовля буде потребувати турботи і уваги старшого братика чи сестрички, а пізніше, коли маля підросте, він зможе з ним гратися, навчити його всього як старший і доросліший.

Малюка можна віддавати в садок не раніше як за півроку після народження немовляти, коли старша дитина звикне до нього і буде впевнена, що батька її не розлюбили.

2. Батьки розлучаються. В тому, що тато йде з дому назавжди, — малюк вбачає свою провину: «Я погано себе поводив, не слухався, от тато мене і розлюбив». Для нього це трагедія. А якщо і мама ще віддає його чужим тьотям у чужий дім, який має назву «дитячий садок», то для малюка це означатиме, що мама вирішила покинути-малюка. Цей стрес дитина буде переживати так сильно, що це може позначитися на її здоров’ї. Під час і одразу після розлучення мама має оточити дитину значно більшою увагою і ласкою, ніж це було раніше, а тато якомога частіше відвідувати малюка, запевняючи його в тому, що любить його як і раніше, просто ночувати буде в іншому місці. Як тільки дитина заспокоїться і звикне до такої ситуації, а відбудеться це не раніше як за 3—5 місяців, можна вирішити питання з дитячим садком.

3. Сім’я нещодавно переїхала (менше як 1—1,5 місяця). Масштаб зміни не дуже суттєвий: змінили ви лише квартиру чи місто. Дитина має прийняти ці зміни і адаптуватися до нових стін, нових меблів, нових людей, що поруч, — сусідів, дітей на ігровому майданчику, Дитячий садок. Проблеми вибору

можливо примиритися, що бабуся тепер далеко і щодня з нею не побачишся тощо. Таке призвичаєння відбувається легше, оскільки мама і тато поруч, разом з малюком, але накладати ці дві події: переїзд і вступ до дитячого садка не варто, саме з погляду на збереження здоров’я дитини.

4. Якщо за 1,5—2,5 місяця від початку відвідування малюком дитсадка ви плануєте відпустку, тобто дитина не ходитиме до садка від 2-х до 6-ти тижнів. За такої тривалої перерви адаптація починається спочатку, малюк знову має звикати до всіх особливостей дитячого садка. А тому перше входження дитини в умови дошкільного закладу краще планувати на час після відпустки.

5. Дитина нічого не вміє робити самостійно, і ви бажаєте, щоб саме вихователька навчила вашого малюка одягатися, вмиватися, тримати ложку і виделку в руках та користуватися туалетом. Над таким малюком – невмійком стане посміюватися і вихователь (який би ангельський характер вона б не мала), і діти, які зазвичай чітко помічають промахи інших і наслідують вихователя. Не варто робити зі свого малюка посміховисько і сприяти формуванню у нього комплексу меншовартості. Краще навчити малюка всього заздалегідь або почекати трохи з приходом до дитячого садка, надавши малюку певний час для оволодіння потрібними побутовими вміннями і навичками. Якщо він має чогось навчитися в дитячому садку, так це гри і спілкування з однолітками.

6. Дитина нещодавно перенесла важке захворювання і є заслабкою. Почекайте, загартуйте здоров’я малюка. Щойно його імунітет стабілізується, можна поступово ознайомлювати малюка з дитячим садком.

Перед тим, як йти в дитячий садок, спокійно поясніть малюку, що там він, як і всі діти, залишиться один (без вас), але ви неодмінно скоро його заберете. А щоб малюкові було легше орієнтуватися, поділіть його перебування в садку на короткі проміжки часу: «Спочатку ти пограєш іграшками, потім позаймаєшся, а коли підете на прогулянку, я за тобою прийду» абощо.

З вечора ви домовляєтесь з малюком про те, що завтра він побуде якийсь час з вихователем сам. Обов’язково обґрунтуйте це «своїми невідкладними справами». Якщо ж ви бачите, що у разі першого нагадування малюк напружується, краще поки що не ризикувати, почекайте трохи.

Перший день у дитячому садку не має тривати більше як 1,5—2 год. Надалі час перебування малюка в групі ви можете збільшувати, але обережно і поступово, орієнтуючись на поведінку малюка і обговоривши її з вихователем.

Залишивши його в групі — йдіть і не підглядайте ні в вікна, ні через паркан. Чи побачите ви свою дитину серед метушливої дитячої групи — питання, а от вона вас побачить точно, і тут сліз вже не уникнути. Залишаючи свого малюка, ви, справді, переживаєте за нього: як пройдуть ці перші години, чи не буде він плакати, чи не образять його інші діти, чи захистить його вихователь, як він почуватиметься тощо. Але пам’ятайте: ваша дитина відчуває мамин настрій і нервується! А тому налаштуйтеся на позитивні думки, на те, що все буде гаразд, або ж займіться такою справою, яка захопить вас і ваші думки, а через 1,5—2 год ви прийдете за малюком усміхнена, впевнена, з хорошим настроєм. А ваш син чи донька, не побачивши тривожних, дещо розгублених або ж і зовсім переляканих маминих очей, і самі переконаються, що все гаразд!

Добре, якщо перший день перебування в дитячому садку припадатиме не на початок тижня, а на середу, четвер — ближче до вихідних. Скорочений робочий тиждень і, відповідно, збільшені вихідні дозволяють малюку повноцінно поновити сили його організму. 

Не варто забувати і про таку особливість маленьких дітей, як «зараження емоціями» — заплакав один малюк, і майже одразу — ще 2—5 найвразливіших, тих, хто перебуває в дошкільному закладі найменше часу. Таке передання емоцій, певна річ, негативно впливає на психофізичний стан дитини, а тому перш ніж вести дитину в садок, дізнайтесь — скільки новачків буде приблизно прийнято в групу протягом тижня, в який час їх приводитимуть.

Якщо новачків приводитимуть у групу в ранковий час, ви свого малюка краще приведіть у другу половину дня, а якщо їх більше 2-3, то краще взагалі перенести «перший день» на наступний тиждень.

Про тривалість перебування другого дня домовтеся з вихователем, обговоривши поведінку малюка за першими результатами. Упродовж першого тижня кількість годин, які проводить малюк у дитячому садку, не має перевищувати трьох годин на день. Збільшувати час перебування малюка в новому колективі можна лише за його хорошого емоційного стану.

А ввечері у сім’ї не забудьте відсвяткувати цю радісну подію, розкажіть усім домашнім, як дитина провела час у дитячому садку, з якими дітками там познайомилась, в які ігри грала. Налаштуйте ще раз малюка, себе і всю сім’ю на радісне перебування дитини в дитячому садку.

Надалі під час звикання частіше радьтеся з вихователем, разом аналізуйте поведінку, настрій, стан дитини. Можливо, ви помітите через якийсь час, що ваша дитина стомилася. Не виключено, треба буде зробити так, щоб кілька днів вона приходила в дитячий садок лише на прогулянку. Або ж знову продовжить вихідні за рахунок хоча б понеділка. Якщо знехтувати симптомами втоми на початковому етапі адаптації, це може призвести до серйозного захворювання надалі. Нервова система малюка має доволі низьку працездатність, а перебуваючи в стресовій ситуації, стає ще вразливішою. Щоб уникнути ускладнень і забезпечити оптимальне проходження адаптації дитини, слід поступово переводити малюка із родини в дошкільний заклад. Тим самим ви виконаєте одну з головних потреб маленької дитини — перебування у сталому оточенні.

Здавалося б, зроблено багато, дитина добре контактує з вихователем, вільно орієнтується на території майданчика, групової кімнати, допоміжних приміщень. Та все одно малюк страждає через розлуку з мамою, від звичайної обстановки тощо. У цей період намагайтеся, щоб дитина спокійно, без напруження снідала і обідала вдома. Ті кілька годин без мами видаються малюку вічністю. Він плаксивий, проситься на руки до всіх домашніх, начебто перевіряє, чи люблять ще його рідні. Варто бути вельми уважними до малюка в цей складний для нього період. Частіше пестіть, обнімайте, притискайте — тактильні відчуття такого плану заспокоюють малюка.

Варто створити оберігаючий режим: раніше вкладати дитину спати, довше перебувати з нею під час засипання; пропонувати улюблену їжу, не годувати насильно. Діти в цей час втрачають багато енергії, нервове напруження позначається на всьому: хто тільки-но почав говорити, може перейти знову на лепет і жестове спілкування; хто нещодавно зробив перші кроки, може повернутися до повзання; дитина вже їла самостійно і доволі акуратно, а тепер просить, щоб її годували.

Упродовж адаптаційного періоду батькам слід створити умови для спокійного відпочинку вдома. У цей час не варто водити дитину в гості у галасливі компанії, що, як правило, пов’язано з пізнім поверненням додому, а також прийняттям у себе багато друзів. Малюк у цей період переобтяжений враженнями, не варто ще більше перевантажувати його нервову систему.

У цей важкий період діти в садку ведуть себе по-різному: одні бунтують, чіпляються за маму на порозі групової кімнати, інші починають плакати, побачивши будівлю дитячого садка, ще інші мовчки забиваються в куток, відмовляючись від допомоги дорослого, іграшок, уваги інших дітей (особливо). Ведучи малюка в дитячий садок, не акцентуйте всю увагу на вмовляннях. Нагадайте про найяскравіші враження від дитячого садка і спокійно поясніть, що вам треба працювати і ви заберете його з прогулянки. І точно виконуйте обіцянки, інакше підірвете довіру малюка. При зустрічі спокійно розмовляйте з дитиною, подякуйте вихователю за цікавий час її перебування в садку. Вдома про вихователя, дітей відгукуйтеся лише добре.

Наберіться терпіння: невдовзі ранковий традиційний плач зникне.

Залучивши свою фантазію, дорослі можуть допомогти малюкові подолати відчуття тривоги в дитячому садку. Свою турботу і любов можна подарувати дитині у символічній формі. Відчути підтримку батьків, навіть якщо їх нема поруч, дитині допоможуть «записки» від тата або мами, які завжди лежать у кишені. Це можуть бути малюнки, записки тощо, тобто все, що буде містити в собі частинку любові батьків (утім, не забувайте про безпеку і не обирайте надто маленькі предмети, які дитина може проковтнути абощо).

Для полегшення перебігу процесу адаптації слід створити таку атмосферу, щоб у дитини склалося відчуття неперервного зв’язку між життям у дитячому садку і вдома. Якщо дорослі бажають дізнатися, як малюк проводить час у садку, краще ставити точні і конкретні запитання: «Що ти намалював?», «Яку ти пісеньку співав?», «У яку гру ви гралися разом з вихователькою?» тощо. Але не запитуйте: «Що ти сьогодні їв?». Пам’ять малюка — це його інтерес! А він їв і вчора, і сьогодні, і завтра їстиме — це нецікаво, тому і не запам’ятовується. Бачачи таку батьківську зацікавленість її життям у садочку, дитина відчує, що воно близьке і зрозуміле батькам, і захоче, щоб вони теж взяли участь у ньому. Визначте, що найбільше подобається робити малюку в дитячому садку, а тоді запропонуйте вдома цікаві заняття та розваги.

blue

/spannbsp; p awml:=raquo;

450raquo; на наступний тиждень.